Міжнародний ветеринарний науково-практичний журнал для спеціалістів у галузі охорони здоров'я тварин
Veterinary Focus

Номер випуску 31.1 Інші науково-практичні матеріали

Єлизаветинські комірці для котів

Опубліковано 23/09/2021

Автор(и): Anne Quain

Також доступно: Français , Deutsch , Italiano , Español , English , ภาษาไทย та 한국어

Єлизаветинський комірець часто використовують у випадках, коли в кішки присутній свербіж, але вони також можуть завдати шкоди самопочуттю тварини; у цьому короткому документі розглядаються плюси і мінуси «пластикового конуса».

Кіт з Єлизаветинським комірцем

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ

Єлизаветинські комірці є важливим немедикаментозним засобом для запобігання самотравм у пацієнтів-котів, але вони можуть негативно вплинути на поведінку якість життя кота.


Для деяких котів можливі альтернативні або додаткові заходи, але комплексне спілкування з власниками може допомогти пом’якшити негативний вплив нашийника.


Вступ

Єлизаветинський комір широко використовується як немедикаментозний засіб для запобігання самотравм і надмірного розчісування у пацієнтів-котів. Однак вони також можуть завдавати клопоту як котам, так і їхнім власникам 1; розуміння потенційних негативних наслідків таких нашийників може допомогти ветеринарам мінімізувати цей дистрес, максимізуючи переваги нашийників під час їх використання.

 

Які переваги?

Оскільки коти є вибагливими у догляді, вони схильні самостійно знімати шви й травмувати післяопераційні ділянки, особливо на тілі, кінцівках і хвості. Крім того, наявність свербежу внаслідок дерматологічної проблеми може призвести до самотравми та загострення стану (рис. 1). Добре підігнаний єлизаветинський комір часто може допомогти ушкодженій шкірі загоїтись, ранам відновитись й уникнути необхідності додаткової операції; у Вставці 1 наведено детальний перелік показань до їх застосування. Крім того, нашийники недорогі і можуть використовуватися власниками вдома, а також членами ветеринарної бригади в клініці.

 

Вставка 1. Показання до одягання єлизаветинського коміра у котів.
  • Профілактика видалення місцевих ліків або пластирів
  • Профілактика надмірного грумінгу або самотравмування внаслідок свербежу, чи знервованості
  • Попередження зняття швів після операції
  • Захист ран для покращення загоєння
  • Захист катетерів, перев'язувального матеріалу або пов'язок

 

Які недоліки?

Багато власників, а особливо котів, відзначають, що їхній улюбленець не любить носити єлизаветинський комір. Це було підтверджено нещодавнім глобальним опитуванням за участю власників собак і котів, які носили єлизаветинський комір протягом попередніх 12 місяців (n=434). 77% власників повідомили, що їхня «домашня тварина» мала гіршу якість життя під час носіння комірця 2. Проблема ускладнюється тим, що деяким домашнім тваринам може знадобитись носити нашийник упродовж тривалого часу. У серії випадків із 13 котів, яким лікували глибокий виразковий кератит, середня тривалість використання єлизаветинського коміра становила 28 днів із діапазоном від 13 до 73 днів 3. Власники повідомили, що деякі тварини з часом звикли до нашийника, а інші ні.

Може бути складно визначити, чи зміни в поведінці котів, які носять єлизаветинський комір, викликані самими нашийниками, чи основними причинами, через які коти змушені їх носити. Наприклад, в одному дослідженні, присвяченому змінам поведінки та ступеню болю у котів, які одужують після планової стерилізації, носіння єлизаветинського коміра суттєво вплинуло на загальні зміни в поведінці котів 4. Зміни, про які найчастіше повідомлялося в цьому дослідженні, включали загальний рівень активності, тривалість сну, грайливість і рухливість, але можна стверджувати, що серйозна операція, така як стерилізація, все одно може безпосередньо призвести до цих змін у поведінці.

Хоча багато котів носять єлизаветинський комір без будь-яких видимих побічних ефектів, проте на рівень життя деяких окремих тварин нашийники можуть вплинути негативно. В іншому дослідженні було зазначено, що власники повідомили, що єлизаветинський комір заважав різноманітним повсякденним заняттям котів, включаючи пиття (60,2%), ігри (67,5%) та інші дії, такі як відвідування туалету, догляд за собою та використання шлейки або повідка 2. Деякі власники також помітили різкі зміни в поведінці свого кота, включаючи хвилювання, зміну пози чи ходи, або «завмирання». Також повідомлялося про інші проблеми; у деяких випадках єлизаветинський комір посилив антагонізм у приміщенні з декількома котами, і ще нашийник може не дозволяти коту входити або виходити з дому через котячі дверцята, заважаючи нормальному розпорядку дня. Нашийники справді можуть заважати рухливості тварини загалом, що може збільшити ризики для котів, які мають доступ на вулицю під час носіння нашийника.

Таким чином, єлизаветинський комір повинен бути найменшого розміру, необхідного для захисту місця, яке пошкоджене, щоб мінімізувати вплив на рух і повсякденну діяльність.

Важливо, що якщо не усунути основну причину самотравми (наприклад, якщо дерматологічна проблема не вирішена), кіт може продовжувати страждати від негативних відчуттів свербежу або болю, а самотравма повторюватиметься після зняття коміру 5.

Єлизаветинський комір може бути корисним, щоб запобігти нанесенню котом самотравм через свербіж, спричинений проблемою зі шкірою.

Рис.1. Єлизаветинський комір може бути корисним, щоб запобігти нанесенню котом самотравм через свербіж, спричинений проблемою зі шкірою.
© Shutterstock

Енн Куейн

Багато котів носять єлизаветинський комір без будь-яких негативних наслідків, але це може негативно вплинути на рівень життя деяких окремих тварин, заважаючи їм виконувати повсякденні дії, такі як пиття, ігри, туалет і вичісування.

Енн Куейн

Що можна зробити?

Хоча єлизаветинський комір часто вважають необхідним для захисту котів від них же самих, немає гарантії, що деякі коти (та їх власники) будуть використовувати комір упродовж необхідного періоду після першого його вдягання. Через це ветеринари можуть і повинні розглянути альтернативні або додаткові методи запобігання самотравм (Вставка 2), які можуть повністю позбавити потреби в єлизаветинському комірі або принаймні скоротити тривалість його носіння.

 

Вставка 2. Альтернативні або допоміжні засоби запобігання самотравм у котів.
Препарат проти свербежу
Перев'язка рани
Місцеві (нетоксичні) гіркі речовини
Перед-, пери- та післяопераційна аналгезія
Мультимодальна аналгезія, що поширюється на догляд вдома
Седація
Анксіолітичний препарат

 

Якщо ви плануєте одягати на тварину єлизаветинський комір, важливо обговорювати це з власниками, оскільки вони відіграють важливу роль у мінімізації негативного впливу та максимізації переваг нашийника (рис. 2). Тому важливо повідомити наступну інформацію.

Причина, чому їх кіт повинен носити єлизаветинський комір, і можливі наслідки, якщо його передчасно зняти (наприклад, погіршення проблеми зі шкірою, пошкодження рани або необхідність додаткової операції та пов’язані з цим ризики та витрати).

Той факт, що деякі коти можуть мати проблеми з виконанням певних дій, і їм може знадобитися певна допомога (наприклад, підняти миски з їжею та водою, для доступу з одягненим комірцем, зняти дверцята з закритого лотка, або забезпечити альтернативний доступ, якщо комір унеможливлює використання котячих дверцят).

Потенційні ризики нещасних випадків під час неконтрольованого виходу на вулицю для котів, які носять комір.

Як зняти, замінити та відрегулювати комір (якщо власник знімає комір, щоб допомогти коту їсти або пити).

Важливо звернутися до ветеринарної клініки уразі появи відчуття, що кіт погано справляється з комірцем.

Команда ветеринарів повинна у деталях обговорити використання нашийника, коли пацієнту його спочатку одягають для мінімізування негативного впливу і максимізування користі.

Рис.2. Команда ветеринарів повинна у деталях обговорити використання нашийника, коли пацієнту його спочатку одягають для мінімізування негативного впливу і максимізування користі.
© Shutterstock

ВИСНОВОК

Єлизаветинський комір в даний час є необхідним засобом запобігання самотравм у деяких котів-пацієнтів. Команда ветеринарів може допомогти як котам, так і їхнім власникам, надавши чіткі рекомендації щодо призначення комірця та можливих ускладнень, які можуть виникнути під час використання, включно з тимчасовим впливом на поведінку котів. Співробітники клініки також можуть допомогти власникам усунути проблеми викликані комірцем та дати поради щодо стратегій максимального комфорту котів під час їх носіння. Насамкінець, ветеринари можуть розглянути альтернативні або додаткові засоби запобігання самотравм у котів, які можуть повністю усунути потребу в Єлизаветинському комірі або принаймні скоротити тривалість носіння.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Noli C, Borio S, Varina A, et al. Development and validation of a questionnaire to evaluate the quality of life of cats with skin disease and their owners, and its use in 185 cats with skin disease. Vet Dermatol 2016;27:247-e58.

  2. Shenoda Y, Ward MP, McKeegan D, et al. “The Cone of Shame”: Welfare implications of Elizabethan collar use on dogs and cats as reported by their owners. Animals 2020;10:333.

  3. Martin De Bustamante MG, Good KL, Leonard BC, et al. Medical management of deep ulcerative keratitis in cats: 13 cases. J Feline Med Surg 2019;21:387-393.

  4. Väisänen MA, Tuomikoski SK, Vainio OM. Behavioral alterations and severity of pain in cats recovering at home following elective ovariohysterectomy or castration. J Am Vet Med Assoc 2007;231:236-242.

  5. Titeux E, Gilbert C, Briand A, et al. From feline idiopathic ulcerative dermatitis to feline behavioral ulcerative dermatitis: grooming repetitive behaviors indicators of poor welfare in cats. Frontiers Vet Sci 2018;5:81-81.

Anne Quain

Anne Quain

Школа ветеринарії Сіднейського університету, Австралія Читати далі

Інші статті в цьому випуску

Номер випуску 31.1 Опубліковано 09/09/2021

Захворювання носового дзеркала у котів

Ураження шкіри на носі у кота можуть стати викликом для диференційної діагностики та лікування.

Автор(и): Christina Gentry

Номер випуску 31.1 Опубліковано 02/09/2021

Пододерматит у котів

Власники котів часто звертаються до клінік для первинної консультації з різноманітними ураженнями лап.

Автор(и): Ronnie Kaufmann

Номер випуску 31.1 Опубліковано 05/05/2021

Дерматофітія котів

Дерматофітія (часто відома як «стригучий лишай») — це поширена дерматологічна грибкова інфекція у котів, яку, як пояснює Амелія Уайт, слід діагностувати та лікувати якомога раніше

Автор(и): Amelia G. White

Номер випуску 31.1 Опубліковано 29/04/2021

Варіанти лікування свербежу у котів

У клініциста, чий пацієнт кіт зі свербежем, є менше варіантів, ніж у випадку собаки зі свербежем - чи правда це? Джей Корбелік пропонує декілька ідей, підтверджених клінічними дослідженнями.

Автор(и): Jay Korbelik