Профілактика травм у службових собак

Вступ

Основні захворювання та нещасні випадки на службі

Для виконання різних завдань залучають собак різних розмірів і зовнішнього вигляду, деякі породи (через тип статури) краще підходять для вирішення певних завдань. До найпоширеніших службових порід належать (але не обмежуються лише ними) німецькі вівчарки, бельгійські вівчарки малінуа (Рисунок 2), лабрадор-ретривери, ротвейлери та біглі. Але це може спричинити проблеми. У представників цих порід часто зустрічаються такі спадкові захворювання, як дисплазія ліктьового або кульшового суглоба, дегенеративні зміни міжхребцевих дисків, вивих колінної чашки, розрив передньої хрестоподібної зв'язки 1. В межах одного дослідження було розглянуто частоту виникнення захворювань опорно-рухового апарату у робочих і службових собак та були отримані приголомшливі результати: у 41 % тварин було виявлено первинне ортопедичне захворювання 2.

Необхідно враховувати робочі ризики. Собаки, які беруть участь у ліквідації наслідків катастроф, часто страждають на зневоднення або порушення роботи шлунково-кишкового тракту, пошукові собаки зазнають травм під час контакту з різними поверхнями (рани, садна, ушкодження лап, подушечок і кігтів) 3,4 (Рисунок 3). Собаки, які служать у Збройних силах та органах правопорядку, схильні до емоційного стресу, можуть постраждати від застосування зброї у зв'язку з виконанням службового завдання.

Травми

Фахівці, які працюють зі службовими собаками, повинні володіти не лише навичками екстреної допомоги, а й уміти долати інші проблеми. Поряд із основними ортопедичними захворюваннями до 14 % небойових травм у службових собак стосуються опорно-рухового апарату 5, що може в майбутньому вплинути на робочі якості тварини та строк її служби. Наприклад, згідно з результатами ретроспективних опитувань спортсменів аджиліті близько 30 % собак отримували щонайменше одну травму, пов'язану зі спортивною діяльністю 6, 7 причому спостерігалися випадки, коли причинами ушкоджень були неправильна взаємодія з предметами та неконтрольовані рухи (повороти, вигини, підслизання, падіння). Серед них чимало травм м'яких тканин, які переважно зачіпають плечі, спину і шию, більшість із них – результат хронічних і повторюваних перевантажень. Службовим собакам доводиться працювати в нестандартних умовах на пересіченій місцевості з різними перешкодами та зазвичай швидко бігати, тому можна очікувати, що так само, як і собаки-спортсмени, вони можуть отримувати травми через хронічні перевантаження. Існує низка ушкоджень, які часто зустрічаються у службових собак.

Травми зап'ястя

Через необхідність часто стрибати додаткового навантаження зазнають зап'ясткові та плечові суглоби. Перерозтягування зап'ястя зазвичай є травматичним, воно виникає внаслідок стрибків із висоти чи роботи на нерівній поверхні. Зап'ястя – складна структура, стабільність якої забезпечують зв'язки, сухожилля та волокниста хрящова тканина. Регулярні часті стрибки підвищують ризик руйнування цих підтримувальних структур. Отже, може бути корисним впровадження у практику постійного контролю виходу собак із службового транспорту.

Фіброзна міопатія

Це єдине ушкодження м'яких тканин, що спричиняє біомеханічну кульгавість, яка зачіпає задні кінцівки. До цього захворюванню найбільше схильні активні робочі вівчарки. Згідно зі статистикою 90 % собак із фіброзною міопатією – це німецькі або бельгійські вівчарки, приблизно 40 % із них задіяні в охороні правопорядку 8. У разі розвитку цього захворювання нормальна м'язова тканина заміщується нееластичною фіброзною сполучною тканиною. Процес переважно зачіпає стрункий і півсухожилковий м'язи, які розташовані в задній частині стегна і мають схожі анатомічні риси (Таблиця 1). Внаслідок цих змін м'язи коротшають, і через нездатність витягнути колінний суглоб настає механічна кульгавість. Хронічні незначні мікроушкодження м'язових волокон, спричинені надмірними або надто різкими навантаженнями, можуть запустити фіброзний процес. Сьогодні високоефективні методики лікування та профілактики невідомі, проте той факт, що можливою причиною цього захворювання є регулярні ушкодження м'язів, дозволяє припустити, що спеціальна програма розтяжки зменшить рівень поширеності фіброзної міопатії. Регулярні перевірки стану м'язів і зв'язок можуть сприяти ранньому виявленню і, можливо, вдалому лікуванню в майбутньому.

Захворювання попереково-крижового відділу хребта

Зростання кількості випадків попереково-крижового дегенеративного стенозу у службових собак викликає занепокоєння, оскільки воно негативно впливає не лише на тривалість кар'єри, а й на якість і тривалість життя тварин. У межах одного дослідження було вивчено історії хвороб 927 службових собак. Виявилося, що дегенеративні захворювання суглобів (19,2 %) та хвороби спинного мозку/синдром кінського хвоста (15,6 %) є частими приводами для евтаназії 9, тоді як згідно з результатами іншої наукової роботи 30 % військових службових собак страждають на захворювання спинного мозку, що також часто стає причиною припинення служби 10. Навантаження на хребет, спричинені фізичною активністю, разом із обумовленими породою особливостями будови можуть стати причиною змін у попереково-крижовому відділі хребта та призвести до розвитку попереково-крижового дегенеративного стенозу, що у свою чергу вплине на біомеханіку, призведе до невралгії або нейропатичного болю, а також дисфункції 11 (Рисунок 4).

Програми підготовки

Особлива увага у спортивних дисциплінах із собаками та ветеринарною спортивною медициною приділяється концепції запобігання травмам. Важливо уникати виникнення проблем зі здоров'ям у службових собак, оскільки травми впливають на робочі якості та можуть спричинити раннє припинення служби. Багатьох собак відібрали тому, що їхня конституція та поведінкові характеристики дозволяють їм ефективно та оперативно виконувати покладені на них обов'язки. Наше завдання – за допомогою фізичної підготовки покращити їхню працездатність і допомогти уникнути травм.

Для командної взаємодії гарна фізична підготовка потрібна обом учасникам процесу – і людині, і собаці. Програма тренування має багато переваг, зокрема підвищення ефективності роботи, зниження травматизму та швидше відновлення після поранень. Програма має відповідати потребам кожного собаки та його роду занять, оскільки різні завдання можуть призвести до різних фізичних запитів і навантажень на організм. Так склалося, що часто нестача часу не дозволяє знайти можливість для ретельної підготовки службових собак. Проте заради довгої та успішної кар'єри тварини варто постаратися. В ідеалі фізичну підготовку варто розглядати як додаткові заняття понад відпрацювання навичок і виконання службових завдань.

Програма для тварин, для яких важлива витривалість, має бути зосереджена на тренуваннях дихальної системи, для собак, яким потрібна сила, – на зміцненні м'язів і наборі швидкості. Високий рівень витривалості є важливим для службових собак, обов'язки яких передбачають тривалу активність (вистежування), тоді як сила необхідна під час коротких сплесків високоінтенсивної діяльності 12. Службові собаки – унікальні атлети, яким потрібні аеробні та анаеробні навантаження для підвищення сили та витривалості.

Витривалість

Підвищення витривалості у службових собак може впливати на підвищення ефективності роботи та зниження стомлюваності. Розвитку витривалості сприяють вправи, що підвищують частоту серцевих скорочень та дихання, як-то плавання або біг. Для занять на вулиці оптимальним алюром вважається рись – двотактний симетричний алюр, що однаково тренує обидві половини тіла, на відміну від галопу або кентера. Збільшення тривалості або обсягу тренувань не завжди дозволяє досягти успіху; під час роботи зі спортсменами-людьми, які відрізнялися великою витривалістю, з'ясувалося, що отримати високі результати можна лише за допомогою високоінтенсивних інтервальних навантажень. Інакше кажучи, бігунам на довгі дистанції, крім тренувань на витривалість, потрібні ще й заняття спринтом 13. Недостатня тренованість призведе до низької витривалості, швидкої стомлюваності та/або теплових ударів. Профілактика перегрівання дуже важлива для службових собак, які працюють в умовах спеки або високої вологості, а тренування витривалості дають організму можливість легше впоратися з такою ситуацією.

Кінологи не в змозі контролювати температуру довкілля, але фізична підготовка тварини впливає на терморегуляцію та температуру тіла. За недостатньої тренованості температура тіла зростає, у собаки розвивається задишка, він починає дихати, висунувши язик, що позначається на нюху та здатності розпізнавати запахи. На останню якість можуть впливати деякі лікарські препарати, наприклад, метронідазол. Тому собакам, які займаються пошуками, їх краще не давати або використовувати з обережністю 14.

Сила

Для розвитку сили люди часто використовують тренування з опором із використанням ваги чи силові тренування, де потрібні сила і швидкість (наприклад, пліометрика). У собак цю якість розвивають, використовуючи переміщення їхньої власної ваги на коротких дистанціях. Для цього чудово підходять снаряди для аджиліті – вони змушують собак долати перешкоди, рухатися над та під ними. У тунелях тваринам доводиться опускатися нижче землі, так тренуються м'язи плечового пояса, включно із біцепсами, трицепсами та грудними м'язами. Такі снаряди як подіум, гірка, платформи, слалом націлені на тренування задніх кінцівок і м`язів спини. (Рисунок 5).

Рівновага та сила м'язів корпусу

М'язи корпусу у собак складаються з м'язів спини та м'язів черевного преса. Вони беруть участь у стабілізації тіла під час руху. Зміцнення цих потужних м'язів покращує функціональність і здатність виконувати динамічні маневри. Службовим собакам доводиться здійснювати рухи, які дають велике навантаження на мускулатуру спини. Без міцних м'язів корпусу ця частина тіла не отримує підтримки, обертання та різкі рухи можуть травмувати її (Рисунок 6). У собак із попереково-крижовим дегенеративним стенозом спостерігається атрофія м'язів спини. Таке нерідко буває і з людьми, які страждають на хронічний біль у попереку 15. Тренування м'язів корпусу приносить неоціненну користь під час роботи з собаками, які через особливості породи або статури схильні до захворювань хребта. Наразі вивчається, як за допомогою програми дресирування можна зміцнити м'язи спини у тварин із невеликими або помірними болями в попереково-крижовому відділі. Багато вправ, що виконуються на надувних снарядах, тренують почуття рівноваги та сприяють розвитку м'язів корпусу (Рисунок 7).

Пропріоцепція

Пропріоцепція належить до поняття просторового відчуття, тобто здатності тіла відчувати рух і положення кінцівок і зчленувань у просторі. Вона необхідна постійно, але є ще більш значимою під час виконання складних координованих рухів у спорті. Пропріоцептивна система складається з особливих нервів, які передають інформацію, і цю систему можна змінити тренуванням, яке позитивно впливає на координацію, спритність, стабільність і рівновагу, а також знижує ризик травмування. Поповнення тренувального середовища різними поверхнями, надувними предметами, кавалетті, снарядами для перегонів із перешкодами або аджиліті сприяє розвитку орієнтації собаки у просторі. 

Стретчинг

Стретчинг є невисоким розтягувальним навантаженням на м'язи, він сприяє не тільки поліпшенню еластичності м'язів, але і підвищенню рухливості суглобів. Крім зниження ризику травматизму, регулярні заняття розтяжкою у людей дозволяють збільшити силу та швидкість м'язових скорочень і тим самим підвищити м'язову силу. Фахівці, які вивчають людину, поки не дійшли єдиної думки у питанні, чи розтяжка знижує безпосередньо перед змаганнями ризик ушкоджень. Вважається, що такі вправи можуть зменшити швидкість і силу м'язових скорочень і цим негативно вплинути на виступ 16.

Основна перевага підвищення еластичності м'язів – зниження ризику мікротравм. Регулярні заняття з розтяжки підколінного сухожилля можуть бути корисними для порід, схильних до фіброзної міопатії (Рисунок 8). Найбільших успіхів вдається досягти, коли стретчингом займаються на регулярній основі. В ідеалі такі тренування потрібно проводити, коли м'язи вже розігріті та стають більш податливими та розтяжними. Собакам-спортсменам рекомендуються розтяжки м'язів, які відповідають за різкі сплески зусиль. Ці заняття слід проводити через день.

Розминка

Активна розминка перед тренуванням підвищує температуру м'язів і насичує їх киснем. Завдяки цьому вони потужніше скорочуються і краще розтягуються, що знижує ризик травматизму. Приплив крові до працюючих м'язів зростає та сприяє видаленню молочної кислоти – побічного продукту м'язових скорочень, що може призвести до розвитку почуття втоми. 5-10-хвилинне розігрівання, яке містить вправи низької інтенсивності (ходьба, біг риссю), може підготувати м'язи собаки до тренування або роботи. В ідеалі розігрівання перед вправами, тренуванням або виконанням службових обов'язків (коли дозволяє час) допомагає підвищити ефективність роботи та уникнути ушкоджень 17. Тривалість розминки залежить від температури довкілля (довша у прохолодну погоду і коротка в жарку/вологу погоду) 18.

Заминка

Період відновлення є не менш важливим, ніж саме тренування або робота. У цей час необхідно поступово досягти нормальних показників частоти дихання, серцевих скорочень і температури тіла. Як було сказано вище, основний побічний продукт потужних м'язових скорочень – молочна кислота, яка знижує рівень рН і може спричинити почуття втоми та дискомфорту у м'язах. Заминка тривалістю 5-10 хвилин, коли тварина спочатку бігає легкою риссю, а потім ходить, дає можливість перерозподілити потік крові та видалити надлишки побічних продуктів метаболізму. Такі періоди «охолодження» дають службовим собакам, що швидко мобілізуються, можливість заспокоїтися, перш ніж повернутися в транспортний засіб або до місця дислокації.

Травми та реабілітація

Специфіка завдань, які виконують службові собаки, робить травми неминучими. Ушкодження м'язів часто трапляються і у спортсменів-собак, і у спортсменів-людей, бувають гострими або хронічними. Вони можуть бути спричинені поганою гнучкістю, недостатнім розігріванням, втомою, раптовими сильними скороченнями, силовим дисбалансом або надмірними тренуваннями. Гострі ушкодження м'язів – результат раптового розриву волокон, тоді як хронічні травми виникають через множинні мікророзриви, які не встигають зажити, тому що тіло постійно піддається новим навантаженням (Рисунок 9).

Реабілітація – обов'язковий етап лікування будь-якого основного ортопедичного захворювання або травми опорно-рухового апарату, необхідний для відновлення, мінімізації ризику повторного ушкодження та повернення службового собаки до роботи. Більшість тканин проходять одні й ті самі етапи загоєння: запалення, відновлення та дозрівання. На стадії відновлення реабілітація сприяє зміцненню тканини (Рисунок 10). Зазвичай процес реабілітації складається із трьох фаз: гострої, перехідної, додаткового зміцнення та повернення до спортивних або службових тренувань. Через травму також можуть постраждати і пропріоцептивні здібності, що проявляється у найтонших змінах м'язового контролю. Поліпшення пропріоцепції за допомогою спеціальних вправ дозволяє повернутися у форму. 

Важливо пам'ятати, що під час тривалої хвороби або після операцій на черевній порожнині (гостре розширення/заворот шлунка, видалення стороннього тіла, спленектомія) фізична форма погіршується. У разі обмеження навантажень знижується натренованість серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату. В основі структурованої програми реабілітації лежить принцип поступового повернення до активності. Незалежно від бажання собаки почати працювати, перш за все потрібно переконатися, що він готовий до цього фізично.

Доступна методика обстеження опорно-рухового апарату та регулярні огляди або «аналіз спортивних якостей» службових собак дозволять виявляти ушкодження кісток і м'язів на ранньому етапі (Таблиця 2) (Рисунок 11). Ці травми можуть стати причиною зниження ефективності роботи тварини через больові відчуття або швидкий розвиток захворювання, спричиненого розривами та зношуванням тканин.

Драйв і адреналін у службових собак часто маскують перші симптоми травми. Нерідко легкі ушкодження важко піддаються діагностиці, оскільки зміни тканин є мінімальними. У людей виявленню таких травм сприяє почуття дискомфорту. Важливо, щоб кінологи регулярно проводили швидкий п'ятихвилинний огляд після напруженої робочої зміни (Таблиця 3). Часті пальпації дозволяють зрозуміти, що означає «норма» для собаки, а це підвищує ймовірність раннього виявлення незначних змін (Рисунок 12). Вміння своєчасно діагностувати травму неоціненно, воно допомагає вдалому лікуванню та попереджує перетворення незначних ушкоджень на хронічні стани, що заважають роботі.

Здорові суглоби на довгі роки

Прагнення до ідеального фізичного стану службового собаки має першорядне значення для здоров'я суглобів на довгі роки та ефективності роботи; собаки у гарній фізичній формі краще виконують службові обов'язки, тоді як зайва вага спричиняє проблеми з терморегуляцією та впливає на нюх. У разі зростання бального показника вгодованості (BCS) збільшується навантаження на суглоби, вони стають уразливішими. Зайва вага впливає не лише на частоту виникнення, а й на ступінь прояву остеоартриту. Часто згадується, що 20 % дорослих собак страждають на це захворювання. Проте недавнє дослідження показало наявність остеоартриту у 37 % тварин старше одного року 19. Кількість собак із зайвою вагою зростає, а статистичні дані свідчать про зв'язок між вгодованістю та тривалістю життя 20; встановлено, що у тварин, які споживали обмежену кількість калорій, остеоартрит розвивається пізніше, очікувана тривалість їхнього життя більша, ніж у собак, які отримують корм ad libitum 21,22,23,24.

Артрит – основна причина болю у тварин-компаньйонів, і біль, який спричиняє артрит, безпосередньо впливає на якість роботи службових і спортивних собак. Через специфіку виконуваних обов'язків існує додатковий ризик зносу і розривів суглобів службових тварин. Дегенеративні захворювання суглобів змушують собаку змінювати манеру пересування, внаслідок чого додаткове навантаження лягає на інші м'язи та суглоби. Це призводить до втоми м'язів та підвищує ризик виникнення травм. Щоб продовжити кар'єру службового собаки, критично важливо звертати увагу на профілактику та раннє виявлення артриту, а також на впровадження комплексного плану лікування захворювання (Таблиця 4). Також варто наголосити, що годівля не тільки забезпечує організм енергією, але й знижує ймовірність виникнення та прогресування захворювання. Існує багато різних кормових добавок і кормів, першочергова функція яких – тривале підтримання здоров'я суглобів.

Також варто наголосити, що годівля не тільки забезпечує організм енергією, але й знижує ймовірність виникнення та прогресування захворювання. Існує багато різних кормових добавок і кормів, першочергова функція яких – тривале підтримання здоров'я суглобів.

У межах реалізації комплексного плану для уповільнення розвитку остеоартриту зазвичай використовують хондропротектори. Часто до складу продуктів входять поліненасичені жирні кислоти омега-3, що містяться в риб'ячому жирі (ДГК, ЕПК), неомилювані сполуки олій авокадо і соєвих бобів (ASU), куркумін, екстракт зеленого чаю, зеленогубі молюски, глюкозамін і хондроїтину сульфат (перелік цим не обмежується).

Висновок

Профілактична медицина пройшла довгий шлях в області фізичних оглядів, стоматології, лабораторних досліджень, годівлі, боротьби з паразитами та вакцинації службових собак. Сфера спортивної медицини, що розвивається, займається проблемами фізичної підготовки тварин і забезпечення тривалої кар'єри, що безумовно зміцнить зв'язок між кінологом і собакою. А добре підготовлена команда ветеринарних фахівців може відіграти важливу роль у впровадженні методик профілактики, які знижують частоту травм.