Центез плодової рідини у суки

Вступ

Фахівці вкладають багато часу та зусиль у розробку найкращих протоколів розведення для забезпечення здорового приплоду, але наразі існує дуже мало інформації, стосовно безпосереднього середовища плодового яйця. Плідні оболонки оточують тіло цуценяти, що розвивається, протягом всієї вагітності і, поряд з плацентою, відіграють ключову роль у рості і розвитку плода 1, оскільки вони необхідні для метаболічного, газового та гормонального обміну між матір’ю та плодом 2. Плодові оболонки у тварин родини псових — це алантоїс, амніон, хоріон і жовтковий мішок 3, зразки навколоплідної рідини собак  відбирають з амніону та алантоїсу (рисунок 1).

Що таке навколоплідні води?

Амніотична порожнина забезпечує фізичний захист плоду, що розвивається, в рідкому середовищі 4 - амніотичній рідині. Це складна біологічна рідина, яка забезпечує як механічний, так і антимікробний захист плоду, а також змащення, живлення та надходження факторів росту, які є важливими для його нормального розвитку 5. Амніотична рідина утворюється за рахунок секретів ротової порожнини, носоглотки, трахеї та легень, а також сечі, що виділяється із зародка 6.

Алантоїсна рідина у м’ясоїдних накопичується в алантоїсній мембрані, що оточує амніон 7. Алантоїсний мішок розростається, майже повністю покриваючи хоріальний мішок, і зберігається до родів. Він сполучається з сечовидільним апаратом плода і діє як резервуар для продуктів його метаболізму 4. Основними механізмами первинного накопичення алантоїсної рідини, ймовірно, є транспорт і секреторна активність позаембріональних мембран, а також - пізніше в період вагітності - активність мезонефроса, метанефроса і виділення ниркового секрету 8.

В результаті фетальну рідину у собак можна відібрати як з амніотичної, так і з алантоїсної порожнин (рисунок 2). Будь-яка зміна об’єму та складу будь-якої з цих рідин може вказувати на метаболічний, патологічний стан або стан формування плода на певному етапі гестації 8. Збір навколоплідних вод у суки можливий з другої половини вагітності, оскільки кількість рідини в цей період вже достатня, а амніотична та алантоїсна оболонки помітні при ультразвуковому скануванні 9. Центез виконується трансабдомінально за допомогою голки та під постійним ультразвуковим контролем 10.

Навіщо проводити центез навколоплідних вод?

Основною причиною збору вод є можливість антенатальної оцінки життєздатності плода та виявлення захворювань 11,12,13. Аналіз амніотичної біорідини широко використовується в гуманній клінічній медицині для діагностики хромосомних аномалій або окремих генетичних порушень, а також для оцінки зрілості легень плода, мікробної інвазії в амніотичну порожнину, інтраамніотичного запалення, внутрішньоутробних інфекцій та визначення статі плода 14,15,16. У ветеринарній медицині раннє виявлення патологій є важливим для забезпечення благополуччя тварин, а також вигідним для заводчиків, як з точки зору отримання здорових цуценят (і збереження здоров’я матері), так і з фінансової точки зору. До цього часу плодову рідину сук із малим терміном вагітності аналізували лише у кількох дослідженнях 17,18; одне дослідження показало можливість визначення статі за допомогою амніотичних клітин при одноплідній вагітності 19. Крім того, пункція амніотичної або алантоїсної порожнин у собак була використана у дослідницьких цілях 20,21, для генної терапії та індукції аборту 22. Також існує інтерес до того, як ця методика може слугувати концепції «One Health»: враховуючи, що собаки та їхні власники живуть разом і піддаються впливу однакових умов навколишнього середовища, вони можуть бути хорошою моделлю для дослідження впливу факторів зовнішнього середовища, таких, як, наприклад токсини (рисунок 3).

У перспективі збір навколоплідних вод є необхідним для створення бази даних для характеристики амніотичної та алантоїсної рідин у здорових вагітних сук, що дозволить визначити біомаркери, які можна буде використовувати як передвісники для прогнозування перебігу перинатального періоду.

Коли потрібно робити центез?

Авторкою розроблено ефективну та обґрунтовану методику центезу навколоплідних вод у вагітних сук у другій половині вагітності. Процедуру проводять подібно аналогічній процедурі для людей, під контролем ультразвукового дослідження 9. До 35-го дня після зачаття об’єм плодових рідин у суки низький, і можна припустити, що потенційний ризик травмування плідного яйця є вищим. Збір фетальної рідини шляхом пункції голкою, починаючи з 35-го дня і до кінця вагітності, вважають безпечною процедурою 17,19.

Методологія

Сука, у якої планують взяти пробу плодової рідини, повинна пройти повне загальне та гінекологічне обстеження, включаючи, як мінімум, аналіз сечі, аналізи крові (загальний аналіз крові та біохімічний аналіз) та ультразвукове дослідження черевної порожнини, щоб визначити базовий рівень її здоров’я та перебіг вагітності.

Перед пункцією черевну стінку необхідно поголити та продезинфікувати, використовуючи повідон-йодний хірургічний розчин та 70% розчин етилового спирту. За 30-60 хвилин до процедури на шкіру наносять крем з місцевим анестетиком (лідокаїн/прилокаїн) у дозі не більше 0,4 мл/кг на ділянку, в яку будуть вводити голку. Потім на оброблену шкіру накладають еластичний адгезивний бандаж до моменту збору матеріалу 23.

Існує два варіанти пункції, в обох випадках використовується одноразова спинномозкова голка (18-21G x 3½ дюйма/9 см).

Техніка вільної руки

Цей метод виконується без наведення голки. Порожнина матки і плодових оболонок, а також плід спочатку обстежуються за допомогою ультразвукового дослідження, і вибирається оптимальне  місце для відбору рідини без травмування плода чи плодових оболонок. При цьому оцінюють розташування плода (в лівій або правій матковій трубі) і місце збору (алантоїс або амніон). Потім спинномозкова голка вводиться під кутом майже 90° через черевну стінку і просувається спочатку в порожнину матки, а потім в плідний мішок (амніон або алантоїс). На сканограмі часто видно як амніотичну, так і алантоїсну оболонки, але не завжди вдається визначити точне положення кінчика голки (рисунок 4). Після того, як голка встановлена, рідина відсмоктується за допомогою шприца об’ємом 3 або 5 мл і негайно переноситься в стерильну пробірку та заморожується при температурі -20^oC або -80^oC для подальшого аналізу.

Техніка пункції з наведенням голки

Для цього методу використовують прилад, що направляє голку. Він може бути прикріплений до конвексного ультразвукового датчика. Перед пункцією прилад стерилізують в автоклаві, а також (при взятті декількох проб від однієї суки) між взяттям проб з кожного гестаційного мішка прилад дезинфікують 70% етиловим спиртом. Прилад кріплять до зонду відповідно до інструкцій виробника, а спинномозкову голку вводять через невеликий отвір у попередньо встановленому в приладі місці (рисунок 5). Проникнення через плодові оболонки, збір та обробка рідини відбуваються за тією ж процедурою, що описана для методу «вільної руки».

Використання приладу для направлення голки може бути більш безпечним і простим варіантом для менш досвідчених ветеринарних лікарів, хоча основним недоліком є необхідність стерилізації апарату під час процедури між багаторазовими відборами фетальної рідини з різних плодових оболонок у однієї суки. У міру накопичення досвіду оператори починають віддавати перевагу техніці «вільної руки».

Кількість рідини, отриманої з кожного плодового міхура, коливається в межах 0,5-5,0 мл, залежно від розміру суки, дня вагітності та положення плода. Перед видаленням спинномозкової пункційної голки вилучений об'єм рідини слід замінити рівним об'ємом стерильного 0,9% розчину хлориду натрію. Після забору суку слід утримувати в спокійній обстановці протягом щонайменше 24 годин, щоб запобігти будь-яким можливим короткочасним ускладненням.

Які є ризики?

Потенційні ускладнення амніоцентезу в медицині включають інфікування амніотичного міхура, індукцію передчасних родів, респіраторний дистрес у матері, деформації плода, алоімунізацію та неспроможність належного загоєння пункційної рани 24. Хоча це дуже рідкісне явище в медицині, пошкодження плоду може виникнути внаслідок травми від голки. На сьогодні авторка не виявила жодного макроскопічного пошкодження плоду після проведення центезу у сук, хоча не виключено, що можуть виникати мікроскопічні пошкодження або що деякі мікроскопічні місця проколів в матці, плодових оболонках або в самому плоді залишилися невиявленими. Хоча якщо б вони виникли, то, ймовірно, не мали б клінічної значущості 9.

Висновок

Хоча збір навколоплідних вод у суки все ще перебуває в зародковому стані, цей метод уже в найближчі роки забезпечить ряд переваг для ветеринарних лікарів, заводчиків та власників дрібних тварин. Кваліфікований лікар повинен мати можливість зібрати алантоїсну або амніотичну рідину без особливих труднощів і з мінімальним ризиком для плода. Аналіз рідини повинен сприяти ранньому виявленню аномалій і генних порушень, дефектів плаценти, мікробного інфікування матері або плода, а також визначенню статі.